І. О.Решетовська
Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана.
Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 щорічно відзначає цей день. Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою від 26 вересня 1997 року № 1066 «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого віку». Відповідно до Указу Президента України від 24 вересня 2004 року № 1135/2004 1 жовтня Україна відзначає і День ветерана.
Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь.
За міжнародною класифікацією, особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. Таких у світі нині - понад 629 мільйонів, тобто майже кожна десята людина на Землі. До 2050 року число їх у багатьох розвинених країнах збільшиться вдвічі, а загальна кількість складе 2 мільярди осіб.
За даними Держкомстату України, кожен 5 мешканець – це особа похилого віку, шоста їх частина самотні люди. Половині із самотніх людей потрібна допомога в повсякденному житті, особливо сьогодні, коли для багатьох пенсіонерів основним джерелом існування є пенсія, розмір якої не забезпечує нормального життя. Понад 80% з них вимушені існувати нижче «межі бідності», отримуючи пенсії менше 915 тис.грн., що аж ніяк не може забезпечити достойної якості життя.
Багато літніх людей в Україні страждають від незадовільних житлових умов. Однією з найболючих проблем, що безпосередньо торкається всіх без винятку людей похилого віку, є недоступність адекватного медичного обслуговування. Всупереч конституційним нормам безоплатність лікарської допомоги лишилась фактично на папері. Ціни на ліки стають практично недоступними для людей з низькими доходами, якими є переважна більшість пенсіонерів.
Демографічна ситуація, при якій населення планети старіє швидше, ніж молодіє, турбує міжнародну спільноту. ООН неодноразово розглядала цю проблему. Щоб тримати її під постійною увагою, Генеральна Асамблея ООН 14 грудня 1990 року постановила відзначати 1-го жовтня Міжнародний день осіб похилого віку. У цей день світ говорить про проведені активні дії щодо захисту інтересів людей похилого віку, створення для них прийнятних умов життя, про невирішене у цій сфері.
Надто важливою, на думку ООН, є потреба більш активного використання виробничого і творчого потенціалу тих, кому за 60. Завдяки цьому суспільство дає можливість особам пенсійного віку подолати складну психологічну межу старості, поставитися до неї як до особливого періоду життя, бути корисними і потрібними. Окрім того, працюючі пенсіонери, як платники податків, зменшують тягар соціальних витрат, що через низьку народжуваність все важчає на плечах молодших поколінь.
Ми мало замислюємося над тим, хто ж такі "особи похилого віку", чим маємо завдячувати їм. Передусім, це люди, які піднялися на найвищі вершини життя, з яких воно бачиться більш реальним, без оман. Їхнє найбільше багатство – досвід, знання, вміння, мудрість. Але найголовніше, що це покоління тих, хто на фронті чи в тилу, вистояли і зробили найбільший внесок у розгром гітлерівського фашизму. Цього не маємо забувати.
Бажаємо всім ветеранам України міцного здоров’я, добра, радості, довголіття, миру та злагоди у ваших душах. Нехай в цьому стрімкому світі завжди по-особливому світиться родинний теплий вогник – вічне джерело наснаги й любові.
Це люди, найбільше багатство яких - досвід, знання, уміння, мудрість. Нинішні «літні люди» є останніми носіями класичної культури межі ХІХ-ХХ століть, того часу, в якому понад усе були честь, вихованість, толерантність - ті духовні якості, завдяки яким вони гідно пройшли крізь всі жахи тоталітаризму, голодоморів, репресій та війн.
Життя швидкоплинне, і з кожним роком Ваша війна все далі йде в історію. І з кожним роком ми, нажаль, втрачаємо наших дорогих ветеранів – живих свідків тих подій, хто воював, йшов на смерть за свою країну, за рідний край.
Великий подвиг захисників і визволителів нашої держави назавжди збережеться в пам'яті українського народу. Кожен з нас береже в душі щиру гордість за батьків і дідів, які захищали країну, глибоку вдячність тим, хто вистояв і переміг у війні, хто віддав своє життя в ім'я миру і спокою, не доживши до сьогоднішніх днів. Ми схиляємось перед доблесними ветеранами. Ми в неоплатному боргу перед Вашими незгасаючими подвигами.
Від усього серця бажаємо Вам миру, добра і щастя! Бажаємо всім міцного здоров’я, добра, радості, довголіття, миру та злагоди у ваших душах. Нехай в цьому стрімкому світі завжди по-особливому світиться родинний теплий вогник – вічне джерело наснаги й любові. Із святом Вас!!!