ГРОМАДСЬКЕ ВИЗНАННЯ: ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ МЕНЕДЖМЕНТУ ЗА ВАГОМИЙ ВНЕСОК У РОЗВИТОК ОСВІТИ 1 ЧЕРВНЯ 2011 РОКУ ВІДЗНАЧЕНО ДИПЛОМОМ «ФЛАГМАН ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ-2011»            



ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БІЗНЕСУ



Європейська інноваційна рада оприлюднила робочу програму конкурсів на 2022 рік

https://eic.ec.europa.eu/eic-work-programme-2022_en




10 Виставка Сонячної Енергетики Східної Європи

виставка, менеджмент, енергетика,

Детальніше...


Спеціалізована міжнародна Виставка "Speciality & Fine Food Fair"

 виставка, харчування, гастрономія, ярмарка

Детальніше...


Співпраця!!!

Фармацевтична компанія "Баєр Афлак" запрошує підприємства України до співпраці

фармація, співпраця, менеджмент, маркетинг, збут

Детальніше...


 Міжнародна продовольча Виставка SIAL Paris відбудеться з 15 до 19 жовтня 2022 року у м. Париж

 виставка, sial Paris, продукти, харчування, ЛІМ, магістратура

Детальніше...


Міжнародна спеціалізована Виставка "Milipol Qatar"

виставка, менеджмент, маркетинг, ЛІМ,

Детальніше...


Міжнародна Торгова Палата, ICC (штаб – квартира у Парижі)

форум, ICC, бізнес, партнерство, інвестор, логістика, партнерство, бізнесшкола, mba

Детальніше...


 АРХІВ заходів...

 

НАМ ЦІКАВА ВАША ДУМКА

Якісна освіта = успішна кар'єра
 

Збільшити шрифт

ІЗ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПРАПОРА

Про те, що поєднання синьо-жовтих кольорів властиве Україні, свідчить той факт, що Данило Галицький, засновуючи на честь свого сина Лева місто Львів (перша згадка 1256 р.), подарував його жителям герб, на якому зображено золотого лева на синьому тлі. А прапори зазвичай виготовлялися відповідно до, кольорів герба тієї чи іншої землі або країни.

Наприкінці XVI ст. центри подій в українській історії з Галичини і Волині перемістився у Наддніпрянщину. Із заснуванням Запорозької Січі й виникненням козацтва як особливої верстви населення України збагатилися форма і кольори у системі військо-полкових, сотенних і морських похідних прапорів (корогов). Серед козацьких прапорів найчастіше зустрічалися прямокутні й трапецієподібні полотнища. Безсумнівно, тоді ж з’явились нові прапорні кольори, зокрема малиновий, який, мабуть, видозмінився з червоного кольору київської землі. Червоний колір став основним у запорозьких козаків.

Головними стягами у XVII ст. були переважно червоно-малинові із зображенням архістратига Михаїла, а також герба гетьмана. Свої прапори мали полки, а також запорозькі курені. У козаків були корогви різних кольорів: жовті, сині, зелені та ін. У середині XVII ст., після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими чи жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських корогвах, прапорах та клейнодах, однак тоді ще не вдалося досягти єдності щодо прапора. Упродовж XVIII ст. тривала уніфікація кольорів і зображень на стягах козацьких полків. Синьо - жовті козацькі знамена зображені на картині "Запорожці пишуть листа турецькому султанові" І. Рєпіна, консультантом якого був Д.Яворницький, та на знаменитому полотні М. Івасюка "В’їзд Богдана Хмельницького в Київ у 1649 році".

Синьо-жовті поєднання отримали логічне оформлення як національні кольори українського народу в Новітні часи (ХІХ і ХХ ст.). Після того, як перервалася своєрідна традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, що перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не порушували.

Першу спробу створити жовто-блакитний прапор із двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер здійснила Головна Руська рада, яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор. Започатковану ідею підхопили різні спортивно-просвітянські організації, зокрема відомі в усьому слов’янському світі так звані "Соколи". Для проведення першого крайового зльоту у Львові (1910) спеціально було виготовлено жовто-блакитний прапор. Відтоді й починається широке використання прапора – спершу на західноукраїнських землях, а згодом і на Лівобережній Україні. Особливого розмаху ці процеси набули під час святкування 100-літнього ювілею від дня народження Т.Г. Шевченка. Жовто-блакитні прапори супроводжували урочистості не лише в Україні (як Правобережній, так і Лівобережній), а й у Москві, Петербурзі, Оренбурзі, Омську, Відні, Празі, Варшаві, Кракові та інших містах.

Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії, після якої національно-визвольний рух вийшов на новий рівень. 22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 року синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Його було затверджено на Підкарпатській Русі, а у 1939-му – в Карпатській Україні. Під цим прапором населення Західної України зустрічало Червону Армію у вересні 1939 року. Синьо-жовті поєднання барв остаточно оформилися як єдинонаціональні на початку ХХ ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо або синій колір, як символ миру – та жовті пшеничні лани або символ достатку – жовтий колір. У період 1917 – початку 1919 рр. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні й більшовики. Лише з другої половини 1919 року з ідеологічних міркувань прапор УСРР мав червоний колір з абревіатурою назви республіки, облямованою золотою рамкою. У ті часи ніхто не міг і думати про поширення жовто-блакитного прапора. Павло Постишев у 30-ті роки заявляв: "Мы навсегда похоронили главную украинизацию и теперь будем всяко внедрять на Украине червонизацию".Україна майоріла червоним кольором, який був присутній на прапорах, плакатах, вивісках, афішах. Навіть слова: "блакить", "блакитний" заборонялися. Замість них, запроваджувались російські: "голубий", "лазуровий". Використання у будь-якому вигляді жовто-блакитних кольорів кваліфікувалось як "виготовлення і поширення кольорів націоналістичної символіки".

У 1949 р. Організація Об’єднаних Націй поставила вимогу замінити прапор УРСР, який на той час нарівні з союзним та білоруським був однотонним – червоного кольору. 21 листопада 1949 року Президія Верховної Ради УРСР ухвалила новий прапор. Згідно з цими вказівками він зберігав традиційно червоний колір, затверджений Центром як обов’язковий для всіх союзних республік, а також мав загально-союзну емблему – серп і молот з п’ятикутною зіркою. Національні особливості України відображала лише блакитна смуга розміром у третину полотнища. Тому прапор мав такий вигляд: верхня горизонтальна смуга (на дві третини висоти прапора) – червона, а нижня (на одну третину) – блакитна. На верхній смузі – золоті серп і молот, над ними – п’ятикутна червона зірка, облямована золотом.

Виникнення жовто-синього прапора у середині ХІХ ст. з погляду історичного процесу було цілком закономірним явищем. Революційні події 1848-1849 рр. дали життя не лише йому, а й кільком іншим національним символам європейських народів, що існують і донині. Іншого прапора, який впродовж тривалого часу претендував би на роль національного символу, в українській історії просто не було.

24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради замайорів синьо-жовтий прапор. 1 грудня 1991 року в історії України сталася справді історичної ваги подія: відбувся корінний поворот у біографії п’ятдесяти-мільйонного народу: після всенародного референдуму на політичній карті світу з’явилася нова незалежна, суверенна, соборна держава Україна. Їй необхідні були всі атрибути державності, які належить мати членові Організації Об’єднаних Націй. Без цього неможливо увійти рівноправним членом у світове співтовариство.

28 січня 1992 року сесія Верховної Ради України прийняла Постанову "Про Державний прапор України". Ним став саме національний синьо-жовтий стяг. Нове двобічне шовкове полотно вишите на німецькому обладнанні з використанням новітньої комп’ютерної технології, яка дозволяє досягнути унікальних ефектів. На одному боці штандарта нанесено понад мільйон стібків ниткою двох відтінків: червоного та жовтого золота. Вишитий тризуб, завдяки використанню спеціальної прокладки, вийшов об’ємним. За цією ж технологією виготовлені прапори Великої Британії, США і Франції.

Указом Президета від 29 листопада 1999 року затверджено Положення про офіційні символи глави держави, одним з яких є прапор (штандарт) Президента України. Він піднімається на прапорній щоглі біля резиденції Президента у м. Києві, встановлюється у ложі Президента України під час його перебування в залі засідань Верховної Ради, на транспортних засобах Президента України на території України. За Згодою Президента та з урахуванням норм протоколу він може встановлюватися й над іншими резиденціями під час перебування в них Президента, у місці проведення офіційних заходів та урочистостей з його участю, під час закордонних візитів Президента на транспортних засобах.

Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності. Традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної Української держави, під прапор – миролюбства. Він нагадує наше літо, коли небо над Україною таке синє, як покрови Пречистої Діви, а наші лани такі золоті, як паски на маминому столі.

Український національний прапор має здатність кликати не тільки на урочисті мітинги і свята, а й на боротьбу за свободу і честь нації. Це наш історичний дух, наша совість і наша незламність, це вічно жива пам’ять і вічна мрія нашого народу.

Шлях до піднесення національної самосвідомості, збагачення культури нашого народу пролягає через масштабне значення історії й, зокрема, історії національно-державної символіки, через історичні, культурні знання, а не через задоволення політичних амбіцій. Саме на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги до державних символів України встановлено "День Державного прапора", який від 2004 р. відзначається щорічно.

З кожним роком. що віддаляє нас від повернення в Україну її споконвічної символіки, стає все очевиднішим: успіх там, де свідома нація. Кольори нашого прапора тільки дають надію. Все ж інше залежить від нас.

 

Джерело: http://museumkamyanske.at.ua/
 
 

Новини та новинки









менеджмент, маркетинг, бізнес, ЛІМ, стипендії, освіта, Німеччина


менеджмент, маркетинг, бізнес, ЛІМ, стипендії, освіта, Німеччина


менеджмент, маркетинг, бізнес, ЛІМ, стипендії, освіта, Німеччина

ЛЬВІВСЬКОМУ ІНСТИТУТУ МЕНЕДЖМЕНТУ - 32 РОКИ !!!

Детальніше...


РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НОРМ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ДЕРЖАВНОЇ"


менеджмент, маркетинг, бакалавр, диплом, амбасадори, вступ2022


УРОЧИСТЕ ВРУЧЕННЯ ДИПЛОМІВ Випускникам-Бакалаврам (2022 р.)

Випуск 2022

Детальніше...


ПРИВЕДИ ДРУГА НА НАВЧАННЯ (2022 р.)

менеджмент, маркетинг, бізнес, ЛІМ, бакалавр, магістр

Детальніше...


Вітаємо студентів ЛІМу!

Які успішно пройшли відбір на СТАЖУВАННЯ (Німеччина - літо, 2022)

стажування, менеджмент, маркетинг, ЛІМ, Німеччина

Детальніше...


СВЯТО ВИШИВАНКИ - 2022

вишиванка, менеджмент, маркетинг, ЛІМ, акалавр, магістр

Детальніше...


ВСТУП - 2022

Вступ_бакалавр

Детальніше...


Безкоштовний онлайн-семінар (18.05.2022 в 15:00)

«Для України: німецька наукова система – огляд і перша орієнтація» під девізом #WeStandWithUkraine

оцінювання, якість, менеджмент, маркетинг, ЛІМ, Тріер

Детальніше...


Міжнародна літня школа сталого розвитку (27.06.-01.07.2022 р. Баварія, Німеччина)

менеджмент, маркетинг, бізнес, ЛІМ, бакалавр, освіта,

Детальніше...


Оренда

оренда, менеджмент, маркетинг, ЛІМ, освіта

Детальніше...


ЗАПРОШЕННЯ НА СТАЖУВАННЯ ТА НАВЧАННЯ У ТРІЕРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (2022)

Детальніше...


СТИПЕНДІЇ для викладачів ЛІМу (2022)

Детальніше...


НАКАЗ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ КАРАНТИНУ ДО 31.05.2022 р.


НАКАЗ ПРО ВІДНОВЛЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЗА ДИСТАНЦІЙНОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ


ДЕНЬ ЄДНАННЯ - 16 лютого

єднання, менеджмент, маркетинг, ЛІМ

Детальніше...


ПРО ПОРЯДОК ДІЙ ЗА СИГНАЛОМ "УВАГА ВСІМ":

Оповіщення "Цивільного захисту"

увагавсім, оповіщення, цивільнийзахист

Пам'ятка "Увага всім"

ЦЗ, оповіщення, ОповіщенняЦЗ, цивільнийзахист, менеджмент, маркетинг, ЛІМ, студенти


Про встановлення додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів

(2022 р.)

Про посилення організації протиепідемічних заходів у 2021-2022 н.р. у ЛІМі

Детальніше...


VIII Конкурс "Scholarship в Україні" для студентів ЛІМу (2022)

Детальніше...


Літні курси в Баварії

(Німеччина, 2022 р.)

менеджмент, маркетинг, бізнес, ЛІМ, стипендії, Німеччина

Детальніше...


Навчальна поїздка студентів та викладачів ЛІМу до Німеччини під егідою DAAD (2021 р.)

менеджмент, маркетинг, ЛІМ, DAAD, біржа, фонд,

Детальніше...


100-річчя від народження Петра Яцика (2021 р.)

менеджмент, маркетинг, освіта, Петро_Яцик

Детальніше...


МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ разом з Тюбінгенським університетом (Німеччина)

DAAD-Programm „Ost-West-Dialog “ (2021)

менеджмент, маркетинг, освіта, DAAD, магістр

Детальніше...


ПОСВЯТА 2021

менеджмент, маркетинг, першокурсник, освіта

Детальніше...


Літня практика-стажування у Німеччині (2021 р.)

стажування, практика, Німеччина, менеджмент, маркетинг

Детальніше...


Вакансії 2021

вакансія, менеджмент, маркетинг, освіта, ЛІМ, бізнес


Випуск бакалаврів - 2021

менеджмент, маркетинг, освіта

Детальніше...


Захист КВАЛІФІКАЦІЙНИХ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ - 2021

менеджмент, маркетинг, освіта

Детальніше...


Еколого-краєзнавча поїздка в Чорногору (Карпати) 2021

менеджмент, маркетинг, ЛІМ, Карпати, екологія

Детальніше...


Зустріч з БІЗНЕСОМ "Топ-менеджери, у яких є чому повчитися"

топ_менеджер, менеджмент, маркетинг, ЛІМ, освіта, бізнес, маркетинг

Детальніше...


Вакансії

менеджмент, маркетинг, вакансія

Детальніше...


Про навчання на МВА-програмі за спеціальністю Менеджмент «Бізнес-адміністрування»

менеджмент, маркетинг, освіта, МВА, бізнес_адміністрування

Детальніше...


Іван Запотічний про здобуття другої вищої освіти у Львівському інституті менеджменту?

Запотічний_Іван, ЛІМ, менеджмент_адміністрування, ЛІМ, освіта, бізнес, Кераміка

Детальніше...


Молоді вчені ЛІМу

менеджмент, маркетинг, ЛІМ, освіта, викладачі

Детальніше...


Лауреати обласної премії 2016 р.

менеджмент, економіка, премія, освіта

Детальніше...


СПІВПРАЦЯ З МІСЬКОЮ РАДОЮ м.СТРИЯ ТА ЗАКЛАДАМИ ОСВІТИ СТРИЙЩИНИ

Інтерв'ю, ректор, менеджмент, Стрий, освіта

Інтерв'ю ректора ЛІМу проф. Мирон Янківа на радіо "Голос Стрия"


Українсько-німецький семінар з проблематики біженців та внутрішніх переселенців (22-30.11.2016 р.)

біженці, студенти, менеджмент, маркетинг

Детальніше...


ВІТАЄМО Марину Шегеру, студентку ЛІМу, з перемогою!

студентка, менеджмент, проект, ЛІМ, бакалавр

Детальніше...


ЦИКЛ  ПРЕЗЕНТАЦІЙ «УРОКИ ЛІДЕРІВ»
про найвідоміших теоретиків і практиків бізнесу,
які збудували себе і змінили світ

Детальніше...


МАТЕМАТИКА та ПРИРОДНИЧІ НАУКИ


БАНЕРИ