Війна – це руйнація...

 Війна – це смерть...

Але є ті, для яких Батьківщина більша за життя – герої, які не помирають!

Волонтери Львівського інституту менеджменту (випускники та студенти) протягом місяця доглядають поранених учасників бойових дій у військовому госпіталі. "Лімівці зібрали кошти для закупівлі щоденних речей, Роман привіз мішок борошна, тепер Олена та Оля готують домашні смаколики, присвячуємо вірші, робимо стрижки та інші елементарні дуже необхідні речі, і просто піднімаємо настрій..."

Святкування 50-річчя Олександра Косолапова, учасника АТО (батальйон «Айдар»), афганця.

У подарунок від ЛІМу– торт та футболка.

Гавло Романія, студентка першого курсу ЛІМу, присвятила учасникам АТО свої вірші:

 СЛОВА СОЛДАТА

Гуркіт, крики, звук гармат,
Холод, голод… як же так?
Щоб на цій,
Моїй Землі!?
З ворогами йшли у бій?
Не здамося, не впадем,
А у бій вперед підем...
Кулі, бомби, звук нестерпний…
Подолаєм - ми ж разом!..
Заспівавши гімн душевний,
І промовивши слова:
"Я люблю тебе, Вітчизно,
і для тебе все,… сповна!"
Та, згадавши рідну неньку,
«Обіцяю!

Я додому повернуся,

Та матусю обійму!»
Але часто так буває:
Брат за брата помирає!
Швидко так життя минає...
Цінуй життя, подякуй Богу,
І сонцю кожен раз всміхнись,
А Україні – поклонись!


   ВДЯЧНА ВАМ

Захисники мого народу,
Я вдячна Вам!
Й вклонившись низько до Землі,
Подякувати хочу Вам усім..

За те,що зранку у кімнаті,
Я сонце бачу у вікні,
За подих кожний на моїй Землі,
Я вдячна Вам усім!

Вам не страшні ні кулі, ні гармати.
Ваш страх- це більше не побачить мати…
Ви впевнено крокуєте до перемоги,
Підтримку відчуваючи народу.

Я дякую за рідну мову,
За Батьківщину, за життя.
Й вклонившись низько до Землі,
Подякувати хочу Вам усім..

Дякуємо ВАМ, нашим захисникам!